Магола Артур Володимирович « Магола»

Магола Артур Володимирович « Магола»

12.02.1992-13.08.2022р

с.Червоноволодимирівка

Народився 12 лютого 1992 року в селі Каніж Новомиргородського району Кіровоградської області. З раннього віку залишився сиротою. У 1993 році тітка — Магола Антоніна Володимирівна — взяла Артура на виховання до села Червоноволодимирівка Новоодеського району Миколаївської області, де він і проживав.

Закінчив 9 класів Червоноволодимирівської школи. Після завершення навчання працював. Мав 3 групу інвалідності.

З початком повномасштабного вторгнення рф, попри інвалідність, добровільно став на захист України. Був призваний за мобілізацією 24 лютого 2022 року. Служив радіотелефоністом 2 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону військової частини А0989.

13 серпня 2022 року загинув поблизу населеного пункту Невельське Донецької області під час виконання бойового завдання. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав поранення, несумісне з життям.

У Артура залишилися мати, дружина, донька, брати та сестра.

У вирішальний для нашої держави час він зробив свідомий вибір — став на захист України. З перших днів повномасштабного вторгнення не залишився осторонь, показавши приклад справжнього патріотизму. Його життєвий шлях — це шлях відповідальності, честі та відваги. Він був гідним сином своєї землі, завжди готовим підставити плече товаришеві, підтримати словом і вчинком. Попри всі труднощі, не зламався, не відступив, залишаючись вірним присязі до останнього подиху.

За виняткову мужність, відвагу та самопожертву в боротьбі за державний суверенітет і територіальну цілісність України, Указом Президента України нагороджений орденом «За мужність і відвагу» (посмертно) — знак народної пошани №3169 від 27 червня 2023 року.

Світла пам’ять Герою! Вічна шана та вдячність!